Стратегічний план GBIF на 2017-2021 роки

Цей план спрямований на забезпечення потреб глобальної спільноти та інфраструктури GBIF у наступне десятиріччя.

Орляк звичайний (Pteridium aquilinum)

Орляк звичайний (Pteridium aquilinum). Автор фото Cailin O'Connor Fitzpatrick через iNaturalist, ліцензовано за CC BY-NC 4.0.

Завантажити версію стратегічного плану для друку

Читати робочу програму на 2020 рік

Переглянути програми попередніх років

Пріоритети

1. Розширяти можливості глобальної мережі

Забезпечувати уряди, дослідників та користувачів оснащенням та підтримкою для обміну даними, а також для їх вдосконалення та використання через мережу GBIF незалежно від географії, мови чи інституційної приналежності.

  • Знімати бар’єри для участі в GBIF
  • Збільшувати переваги, пов’язані з публікацією даних про біорізноманіття
  • Опрацьовувати питання збільшення можливостей

2. Покращувати інфраструктуру інформації з біорізноманіття

Підтримувати провідну роль та забезпечувати досвідом та інструментами для інтеграції всієї інформації про біорізноманіття як взаємопов’язаної цифровї бази знань.

  • Координувати наміри та зміцнювати партнерські стосунки з основними ініціативами з питань біологічного різноманіття
  • Впроваджувати стандартизацію та спільні механізми обміну даними про біорізноманіття
  • Забезпечувати стабільну та стійку інфраструктуру даних для підтримки досліджень

3. Заповнювати прогалини в даних

Встановити як пріоритет та просувати мобілізацію нових ресурсів даних, які поєднуються з існуючими ресурсами так, що забезпечують максимальне охоплення, повноту та роздільну здатність даних GBIF, особливо стосовно таксономії, географії та часу.

  • Розширяти чеклисти, щоб охопити всі таксономічні групи
  • Визначати недоліки в просторових та часових даних, та ставити їх полагодження в пріоритет
  • Залучати установи та дослідників що мають взаємодоповнювані дані

4. Поліпшувати якість даних

Забезпечувати, щоб всі дані в мережі GBIF мали максимально високу якість та були пов’язані з чіткими показниками, які дозволять користувачам оцінювати походження, прийнятність та корисність даних для будь-якого застосування.

  • Покращувати автоматизовану перевірку даних
  • Запроваджувати інструменти для експертної кураторської праці
  • Надавати чіткі показники якості для всіх даних

5. Надавати доречні дані

Забезпечувати, щоб GBIF надавала дані у таких формі та повноті, які необхідні для задоволення найбільш пріоритетних потреб науки та, як наслідок, суспільства.

  • Задіювати експертні спільноти для управління даними у якомога високої якості
  • Надавати добре організовані та перевірені дані для підтримки ключових застосунків

Виклики, на які спрямований цей план

Розширення та укріплення участі

Багато країн у всіх регіонах залишаються не пов’язаними з GBIF. Прогрес у створенні та зміцненні національного потенціалу щодо мобілізації та доступу до відповідних даних значно відрізняється серед дійсних учасників. Фінансування залишається проблемою, коли витрати розподіляються між відносно невеликою кількістю країн та мають непропорційний вплив, якщо один або більше з учасників не в змозі зробити свій внесок на узгодженому рівні. Більш очевидно, охоплення даними значно відрізняється між регіонами та навіть між сусідніми країнами.

Формування довіри до результатів обробки даних

Потрібно покращувати якість та придатність для використання зведених даних та метаданих у мережі. Більше праці необхідно для достатнього документування та каталогізації всіх даних таким чином, щоб допомогти користувачам у фільтрації відповідно до їх потреб; потребується вища точність, особливо в таксономії. Мережі необхідні механізми та стимули для залучення експертних спільнот до перевірки та корекції цього глобального ресурсу даних.

Заповнення прогалин даних та розширення бази доказів

Існують можливості для досягнення значного прогресу як у повноті та охопленні даних GBIF, так і в багатстві доступної інформації. GBIF повинен визначати та розуміти, де прогалини та упередження в існуючих даних заважають задоволенню потреб користувачів, і має ставити в пріоритет ефективне вирішення цих проблем.

Усі відповідні джерела даних повинні бути включені у мережу, у тому числі набори даних на основі зразків, екогеномні та інші молекулярні дослідження, результати дистанційного зондування, літературні записи, місцеві та регіональні чеклисти та експертні знання. Ці ресурси повинні використовуватися для визнання GBIF не лише як джерела інформації про знахідки, але також як ефективного інструмента для виявлення та отримання даних про чисельність видів та склад спільноти, а також про пов’язані з ними генетичні дані.

Нарощування інфраструктури

Інтеграція зростаючих обсягів даних принесе нові проблеми ефективному зберіганню, управлінню, презентації та доступу до цих даних. GBIF зіткнеться з відповідними проблемами, розширюючи співпрацю з більшою кількістю країн та організацій, та коли його служби стануть критично важливими для багатьох зацікавлених сторін. Протягом 2017-2021 років GBIF повинен продовжувати інновації та перегляд всіх процесів, щоб забезпечити рівномірне зростання в майбутньому.

Попередні робочі програми